Дбайте про вбогих
Джон Ньютон писав: “Якщо дорогою додому я дам півцента дитині, яка загубила його, і можу цим втерти її сльози, то маю відчуття, що вчинив щось гідне. Звісно, потребую прагнути більш великих речей, але мушу не забувати і про це”.
Ви − оригінал
Кожен із нас є творінням Божим. Ніхто не доклав руки до створення самого себе. Ми не стали талановитими, гарними або великими на зріст, завдяки самому собі. Бог створив кожну людину за образом Своїм і подобою Своєю. Він задумав кожного з нас і сформував згідно зі Своєю невимовною любов’ю.
Лице Отця
Я добре пам’ятаю обличчя свого батька. По ньому важко було щось прочитати. Він був доброю, але замкнутою людиною. В дитинстві я часто розглядав його лице, шукаючи в ньому натяки на посмішку або якісь інші прояви любові. Наші обличчя – то ми самі. Похмурий вираз обличчя, посмішка, примружені очі – все це показує наші почуття до інших.
Прощені!
Мій друг Норм Кук полюбляв інколи чимось приємно дивувати свою сім’ю, коли повертався з роботи додому. Наприклад, заходячи в домівку, міг крикнути з ганку: “Ви прощені!” Це не тому, що хтось із членів сім’ї в чомусь провинився перед ним і потребував його прощення. Він просто хотів нагадати їм, що хоча вони, без сумніву, десь згрішили протягом дня, проте Божою ласкою мають цілковите прощення.
Хмари
Одного дня багато років тому ми з синами лежали на траві, милуючись хмарами, що пропливали на небі. “Тату, а чому хмари пливуть?” – запитав один із синів. “Ну, розумієш, сину”, – почав відповідати я, радіючи можливості блиснути своїми великими пізнаннями. Аж раптом замовк. “Не знаю, – зізнався я. – Але я взнаю для тебе”.
Справжній друг
Поет Самуель Фосс в одному зі своїх віршів написав: “Біля дороги хочу жити, щоб бути другом простих людей”. Ось ким і я хочу бути: другом людей. Хочу жити біля дороги, чекаючи на втомлених подорожуючих. Хочу шукати тих, кого скривдили, побили – хто несе тягар зраненого, розчарованого серця. Бажаю годувати таких, підбадьорювати втішним словом, щоб могли продовжувати свою путь. Можливо, я не зможу вирішити їхніх проблем, зцілити їх, але я принаймні можу в чомусь стати для них благословенням.
Безмірна любов
Майже і дня не минає, щоб нас хтось не принизив, не проігнорував і не пригнітив тим чи іншим чином. Інколи ми й самі себе зневажаємо.
Вулиця Благочестивого
Ми з дружиною Кароліною прогулювались Лондоном і натикнулись на вулицю, що мала назву “Вулиця Благочестивого”. Нам розповіли, що колись там жив чоловік, життя якого було настільки святим, що вулицю, на якій він жив, почали називати “Вулиця Благочестивого”. Це нагадало мені одну старозавітну історію.
Це не моє
Нещодавно під час відпустки я почав відрощувати бороду. Реакція друзів та колег була різноманітною – по більшості, позитивною. Але одного дня я глянув у дзеркало і сказав: “Це не моє”. І пішов по бритву.
Сміх у темряві
У газеті “Вашингтон Пост” з’явилась стаття під заголовком “Виклик смерті: новітній проект технологічних титанів”. В ній журналістка Аріана Ча розповідає про великі спроби Пітера Тля та інших магнатів збільшити тривалість людського життя до нескінченності. Вони готові були витратити на цей проект мільярди доларів.
Почніть звідти, де ви є
Сьогодні я натрапив на одну квітку, що росла на галявині. Впевнений, що ніхто не бачив цієї квітки до мене і навряд чи хтось побачить її після мене. “Навіщо тут ця краса?” – подумав я.
Громи й блискавки
Багато років тому сталося, що ми з другом рибалили на ставку, як раптово почався дощ. Ми спочатку сховались в осиковому гаю неподалік, але дощ не вщухав. Тоді ми вирішили закінчити риболовлю і побігли до своєї вантажівки. Та не встиг я відкрити двері, як кульова блискавка вдарила по деревах в гаю. Вона зірвала майже все листя і навіть кору. Залишились лише гілки, що диміли й ледь тліли. А потім настала тиша. Ми з другом були приголомшені. Нас охопив благоговійний страх.
Добродійство без винятків
Кажуть, що американська письменниця Енн Герберт у 1982 році написала на скатертині в ресторані: “Роби добро без винятків і красу без причини”. Цей вислів потім популяризувався в кіно та літературі й міцно увійшов до нашого лексикону.
Коротенький сон
Генрі Дурбанвіл – шотландський пастор іншої епохи – розповідав історію про стару жінку його общини, яка жила у віддаленому куточку Шотландії. Вона дуже хотіла побачити місто Единбург, але боялась вирушити туди, так як поїзд мав проїжджати через довгий темний тунель.
Звукове охоплення
Студії Уолт Діснея були першими, що ввели нову концепцію звуку у фільмах. Йшлося про те, що було названо стереофонічним звуком. Винахідники цього звуку прагнули, щоб відвідувачі чули музику по-новому.